2. Юнгівська теорія психічного - основа для модельного підходу
у психології. (Фрагменти)
2.1.Феномен частковості (неповноти) психіки з погляду юнгівських психологічних функцій.
Швейцарський психолог К.Г.Юнг на підставі величезного емпіричного матеріалу, а також за допомогою теоретичного аналізу філософсько-психологічної традиції виділив чотири першоелементи психіки: відчуття (сприйняття), інтуїцію, почуття та мислення. Ось як пояснював ці елементи вчений сам.
"Мене мало не з докором запитували, чому я говорю рівно про чотири функції, не більше і не менше. Те, що їх рівно чотири, виходило насамперед суто емпірично. Але те, що завдяки їм досягнуто певного ступеня цілісності, можна продемонструвати наступним міркуванням.
Відчуття встановлює, що відбувається. Мислення дозволяє нам дізнатися, що означає це відчуття, почуття - яка його цінність і, нарешті, інтуїція вказує на можливі "звідки" та "куди" в тому, що є зараз. Завдяки цьому орієнтація в сучасному світі може бути такою ж повною, як і визначення місця у просторі за допомогою заданих координат. Чотири функції є свого роду чотирма сторонами горизонту, настільки ж довільними, як і необхідними "(1993, с.109).
***
Першим дослідником, якому вдалося застосувати досить формалізований системно-інформаційний та міждисциплінарний підходи до психіки, була Аушра Аугустінавічюте з Литви. Вона змогла побудувати максимально просту і водночас цінну за своїм евристичний потенціал модель, в якій збалансовано, цілісно відображені статичні та динамічні аспекти 4-х функцій Юнга. Таким чином, у моделі А. Аугустінавічюте кожна з чотирьох юнгівських функцій (і каналів пізнання) пов'язана як із свідомим, так і з несвідомим. З іншого боку, ні Аушра, ні її численні послідовники так і не змогли науково обґрунтувати цю модель, структурно-функціонально пов'язати з існуючими в психології концепціями та парадигмами, через що в моделі з самого початку закладено грубі неточності та помилки, що стали головною перешкодою для перетворення соціоніки в ночну теорію та практику.
Рис.1.Аспекти психічного
Якщо врахувати, кожна з психічних узагальнених функцій має статичну і динамічну складові, то інформаційна структура психіки має вигляд, зображений на рис.1. На такі аспекти доцільно розбити психіку для подальшого більш конкретного її моделювання як цілісної системи, а також різних можливих її видів.